1. Той, хто володіє даром передбачення майбутнього, провидець, пророк.
2. Уживається також у прямому значенні: той, хто має надзвичайно гострий зір, здатний бачити на далекі відстані або розрізняти найдрібніші деталі.
прозорливець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Отож премудрий прозорливець, Поміркувавши, взяв єлей Та взяв од козлищ і свиней Того Саула-здоровила[606] І їм помазав во царя. Саул, не будучи дурак, Набрав гарем собі чималий Та й заходився царювать.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: іменник (однина) |