прожога

[proʒoɦɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Уживається як прислівник для позначення інтенсивного, швидкого або енергійного виконання дії; часто з відтінком необдуманості, ризику або захопленості. Синонімічне до “стрімголов”, “навпростець”, “без роздумів”.

  2. Уживається як прислівник для позначення руху або дії, що виконується прямо, без збочень, часто через перешкоди або незважаючи на них. Синонімічне до “напряму”, “прямою дорогою”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прожог, р. прожога, д. прожогові, з. прожога, о. прожогом, м. прожогові, к. прожогу

Більше записів