Значення
-
Абстрактний іменник, що означає властивість бути пройнятим чим-небудь, насиченим якоюсь ідеєю, почуттям, якістю або речовиною; глибока проникненість чимось.
-
У літературознавстві та мистецтві — інтенсивність вираження певного настрою, ідеї або почуття в художньому творі, що робить сильний емоційний вплив на сприйняття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пройнятість, р. пройнятості, д. пройнятості, з. пройнятість, о. пройнятістю, м. пройнятості, к. пройнятосте