1. Насичений чимось, перейнятий якоюсь властивістю, почуттям, станом тощо; сповнений чогось.
2. Просочений, наскрізь промоклий від чогось.
3. (перен.) Глибоко засвоєний, усвідомлений; який став внутрішньою переконаністю.
пройнятий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Цим самим настроєм пройнятий і другий вірш «Оставь, о дух мой, вскорѣ всѣ земляныи мѣста». I тут лейтмотивом є осуд суспільного зла, поривання до вищої правди, високостей чистого серця та духовних радощів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Злий Сет, пройнятий чорною заздрістю до Озіріса, підступно вбив брата й кинув його понівечений труп у Ніл. Хвилі прибили останки Озіріса до фінікійського м. Бібл, де їх знайшла вбита горем Ізіда.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
До всіх болів мого народу — ще й цей, соромом пройнятий біль! 14/VІІ — 42 р.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: прикментик () |