провис

[proʋɪs] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технічний термін, що позначає вертикальне відхилення (прогин) елемента конструкції (балки, троса, проводу тощо) від початкової прямої лінії під впливом власної ваги або зовнішнього навантаження.

  2. У геодезії — величина відхилення ділянки земної поверхні або лінії від заданого напрямку (наприклад, від горизонталі).

  3. У розмовній мові — обвисле, опукле місце на поверхні чогось; випуклість або увігнутість, що утворилася від провисання (наприклад, провис дивана, провис мотузки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. провис, р. провису, д. провисові, з. провис, о. провисом, м. провисі, к. провисе

Більше записів