Древослів

Словник Української Мови

проворкуватися

[proʋorkuʋɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

(про голубів) видавати характерні звуки, воркувати протяжно або взаємно.
(переносно, розмовне) розмовляти тихо, ніжно, любовно; займатися любовними розмовами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я проворкуюся, ти проворкуєшся, він проворкується, ми проворкуємося, ви проворкуєтеся, вони проворкуються

Більше записів