протяжно

1. Повільно, з розтягуванням звуків, складів або слів (про спосіб мовлення, співу тощо).

2. Тривало, довго, без перерви (про звучання, дію або стан).

Приклади вживання

Приклад 1:
Пароплав протяжно крикнув перед розве­деним понтонним мостом, і цей пронизливий гук озвав­ся в Степановому серці болісною луною. Він забув на ту мить про свої ніби здійснювані жадання і тужливо дивив­ся на струмінь білої пари над свистком, що давав останній сигнал його минулому.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Приклад 2:
Тодi почав виступати цвiркун, i десь довго й протяжно кричала зарiзана сирена. За вiкном плакав кравцiв хлопчик, i щось глухо кричав єврей.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: прислівник () |