1. Повільно, з розтягуванням звуків, складів або слів (про спосіб мовлення, співу тощо).
2. Тривало, довго, без перерви (про звучання, дію або стан).
Словник Української Мови
Буква
1. Повільно, з розтягуванням звуків, складів або слів (про спосіб мовлення, співу тощо).
2. Тривало, довго, без перерви (про звучання, дію або стан).
Приклад 1:
Пароплав протяжно крикнув перед розведеним понтонним мостом, і цей пронизливий гук озвався в Степановому серці болісною луною. Він забув на ту мить про свої ніби здійснювані жадання і тужливо дивився на струмінь білої пари над свистком, що давав останній сигнал його минулому.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 2:
Тодi почав виступати цвiркун, i десь довго й протяжно кричала зарiзана сирена. За вiкном плакав кравцiв хлопчик, i щось глухо кричав єврей.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”