проворкотати

[proʋorkotɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Проговорити, промовити щось невиразно, приглушеним, хрипким голосом, схожим на ворковання або бурмотіння.

  2. Перен. Видати низький, гуркотливий звук (про механізми, явища природи тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я проворкочу, ти проворкочеш, він проворкоче, ми проворкочемо, ви проворкочете, вони проворкочуть

Більше записів