1. Жінка, яка передрікає майбутнє, пророкує щось; пророчиця, віщунка.
2. Переносно: явище, подія або ознака, що сприймається як попередження, знак або віщування чогось майбутнього (зазвичай важливого чи доленосного).
провісниця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Там весна — сурма світлого бога, промениста провісниця щастя і праці, а тут дрібний, хоч і приємний епізод, кінець господарчого кварталу й початок руху приміських потягів. Місто вивернулось на сонці великим випещеним котом, примружуючи на світлі безліч очей, потягаючись і позіхаючи від насолоди.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |