провірчування

[proʋirt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “провірчувати“; швидке обертання, обертання зі свистом або шумом, прокручування чогось.

  2. Рідкісне, застаріле: дія за значенням дієслова “провірчати”; вираження незадоволення, досади або гніву шляхом вимови звуків, що нагадують ворчання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. провірчування, р. провірчування, д. провірчуванню, з. провірчування, о. провірчуванням, м. провірчуванні, к. провірчування

Більше записів