провірчування

1. Дія за значенням дієслова “провірчувати“; швидке обертання, обертання зі свистом або шумом, прокручування чогось.

2. Рідкісне, застаріле: дія за значенням дієслова “провірчати”; вираження незадоволення, досади або гніву шляхом вимови звуків, що нагадують ворчання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |