провірчувати

[proʋirt͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (Про вітер, повітрянийпотік) Сильно дути, зі свистом або шумом проходити крізь щілину, вузький отвір.

  2. (Розм.) Швидко пролетіти, промайнути повз когось або щось; пройти, проїхати зі свистом або шумом.

  3. (Перен., розм.) Дуже швидко і необачно витратити, прогуляти гроші, майно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я провірчую, ти провірчуєш, він провірчує, ми провірчуємо, ви провірчуєте, вони провірчують

Більше записів