провірчувати

1. (Про вітер, повітряний потік) Сильно дути, зі свистом або шумом проходити крізь щілину, вузький отвір.

2. (Розм.) Швидко пролетіти, промайнути повз когось або щось; пройти, проїхати зі свистом або шумом.

3. (Перен., розм.) Дуже швидко і необачно витратити, прогуляти гроші, майно.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |