провідниця

[proʋidnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Жінка, яка супроводжує когось, показує шлях або керує рухом групи людей; екскурсовод, гід.

  2. Жінка, яка керує оркестром, хором або іншим музичним колективом; диригентка.

  3. Жінка, яка очолює, спрямовує діяльність якоїсь організації, громадського руху, ідеї; натхненниця, ідейна керівниця.

  4. Застаріле: кондукторка у громадському транспорті.

  5. У техніці: деталь, пристрій або частина механізму, що направляє, веде щось (наприклад, провідниця котушки, провідниця лінії зв’язку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. провідниця, р. провідниці, д. провідниці, з. провідницю, о. провідницею, м. провідниці, к. провіднице

Більше записів