провальцьовування

1. Технологічна операція обробки металу тиском, яка полягає в пропусканні заготовки між обертовими валками прокатного стану для надання їй потрібної форми, зменшення перерізу або поліпшення структури матеріалу; прокатка.

2. Процес нанесення візерунка, рифів або маркування на поверхню металевого виробу за допомогою валків з відповідним рельєфом.

3. У поліграфії — процес обробки паперу або картону валками для надання йому гладкості, щільності або специфічної фактури поверхні (наприклад, лінєатування, крешування).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |