Значення
-
(у радіотехніці) Випромінювання, яке створюється спеціальним передавачем для створення перешкод роботі радіолокаційних станцій противника шляхом посилення відбитого від цілі сигналу або імітації хибних цілей.
-
(у фізиці) Вторинне випромінювання, що виникає в речовині під дією первинного іонізуючого випромінювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. противипромінювання, р. противипромінювання, д. противипромінюванню, з. противипромінювання, о. противипромінюванням, м. противипромінюванні, к. противипромінювання