Словник Української Мови
Буква
1. (у складних термінологічних назвах) Складова частина власних назв, що вказує на розташування навпроти чогось, на протилежному боці (найчастіше у географії, астрономії тощо). Наприклад: острів Против Бродів, мис Против Кобилиці.
2. (у складних термінологічних назвах, заст.) Складова частина власних назв, що вказує на протидію, опір, боротьбу з чимось. Наприклад: газета “Против течії”.
Приклад 1:
Душа товкала душу в боки, І скрекотали, мов сороки; Той пхавсь, той сунувсь, інший ліз: Всі м’ялися, перебирались, Кричали, спорили і рвались, І всяк хотів, його щоб віз, Як гуща в сирівці іграє, Шиплять, як кваснуть, буряки, Як против сонця рій гуляє. Гули сі так небораки, Харона, плачучи, прохали, До його руки простягали, Щоб взяв з собою на каюк, Но сей того плачу байдуже, На просьби уважав не дуже: Злий з сина був старий дундук.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Стидно быть столь женою и младендом, чтоб не устоять нам противу одного бездѣлнаго наездника, а хотя и против маленкой партій.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”