Значення
-
Властивість або стан, за якого щось спрямоване проти обертання, руху по колу або циклічного процесу; протидія обертальному рухові.
-
(Техн.) Характеристика механізму, пристрою або сили, що створює момент, спрямований у бік, протилежний до основного напрямку обертання вала, колеса тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. протиоборотність, р. протиоборотності, д. протиоборотності, з. протиоборотність, о. протиоборотністю, м. протиоборотності, к. протиоборотносте