протифазність

1. Фізична величина, що характеризує зсув фаз між двома коливальними процесами, рівний 180° (π радіан), коли максимуми одного процесу відповідають мінімумам іншого.

2. У техніці та теорії сигналів — стан, при якому два однакових за формою сигнали знаходяться в протилежних фазах, тобто їхні миттєві значення завжди мають протилежні знаки.

3. У переносному значенні — повна протилежність, протиставленість у поглядах, діях або характеристиках.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |