Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ПР О ТИЧКА , и, ж., розм. Металевий прутик для чищення люльки . Полапавши й витягши люльку , довго він довбався в ній протичкою ( Мирний , І, 1949, 278); Він набивав свою люльку з мідяною протичкою , оздоблену бляшками , з довгим цибухом (Сміл., Сад , 1952, 251).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. протичка, р. протички, д. протичці, з. протичку, о. протичкою, м. протичці, к. протичко