Значення
-
Технічний термін: інструмент для обробки отворів (звичайно круглих або фасонних) шляхом послідовного видалення металу; різновид ріжучого інструмента, що має ряд послідовно збільшуваних зубців і застосовується на протяжних верстатах.
-
Технологічна операція: процес обробки деталі за допомогою протяжки, а також результат цієї операції — оброблена деталь.
-
Розм. (перен.): довге, одноманітне, нудне поводження або процес, що затягується; затягування чогось у часі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. протяжка, р. протяжки, д. протяжці, з. протяжку, о. протяжкою, м. протяжці, к. протяжко