Древослів

Словник Української Мови

процигикати

[prot͡sɪɦɪkɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (розм.) Пройти, проїхати або пронестися зі свистом, цигикаючи (зазвичай про вітер, стрілу тощо).

  2. (перен., розм.) Швидко та різко промовити, вимовляючи слова з присвистом, часто через зуби або з іронією.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. процигикати, р. процигикатів, д. процигикатам, з. процигикати, о. процигикатами, м. процигикатах, к. процигикати

Більше записів