процвіт

[prot͡sʋit] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у ботаніці) Сукупність квіток на одній рослині або на частині рослини; суцвіття.

  2. (переносно) Розквіт, піднесення, найвищий ступінь розвитку чого-небудь (наприклад, мистецтва, культури, цивілізації).

  3. (у геології) Легкий наліт, плівка іншого кольору або складу на поверхні гірської породи, металу тощо, що утворюється в результаті вивітрювання або окиснення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. процвіт, р. процвіту, д. процвітові, з. процвіт, о. процвітом, м. процвіті, к. процвіте

Більше записів