процвіт

1. (у ботаніці) Сукупність квіток на одній рослині або на частині рослини; суцвіття.

2. (переносно) Розквіт, піднесення, найвищий ступінь розвитку чого-небудь (наприклад, мистецтва, культури, цивілізації).

3. (у геології) Легкий наліт, плівка іншого кольору або складу на поверхні гірської породи, металу тощо, що утворюється в результаті вивітрювання або окиснення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |