процокотіти

[prot͡sokotitɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Про видати короткий, різкий звук, схожий на «цок» (про тварину, предмет тощо).

  2. Перен. Різко, уривчасто заговорити, вимовити щось з сердитим, невдоволеним відтінком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я процокочу, ти процокотиш, він процокотить, ми процокотимо, ви процокотите, вони процокотять

Більше записів