Значення
-
Центральний пристрій обчислювальної машини (комп’ютера), що виконує арифметичні, логічні та керуючі операції, обробляє дані та керує роботою інших компонентів системи.
-
Програмований цифровий пристрій, призначений для автоматичної обробки інформації у вигляді цифрових даних та керування процесами цієї обробки.
-
У розмовній мові — центральний процесор комп’ютера як фізичний компонент (мікросхема), що встановлюється на материнську плату.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. процесор, р. процесора, д. процесорові, з. процесор, о. процесором, м. процесорі, к. процесоре