процесор

Центральний пристрій обчислювальної машини (комп’ютера), що виконує арифметичні, логічні та керуючі операції, обробляє дані та керує роботою інших компонентів системи.

Програмований цифровий пристрій, призначений для автоматичної обробки інформації у вигляді цифрових даних та керування процесами цієї обробки.

У розмовній мові — центральний процесор комп’ютера як фізичний компонент (мікросхема), що встановлюється на материнську плату.

Приклади вживання

Приклад 1:
Окрім того, інформа- ція може вводитися до комп’ютера зі сканера, сенсорних екранів, з голосу лю- дини через мікрофонні акустичні системи, з пристроїв зберігання інформації, з мережі, наприклад Internet; Системна шина (передавання адрес та даних) Таймер Мікро- процесор Системний блок Оперативна пам’ять Контролери пристроїв Модем Генератор тактових імпульсів Відео- контролер Контролер принтера Контролер клавіатури Контролер миші Рис.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Приклад 2:
Розміщення змінних у регістрах оптимізує програмний код за швидкістю, оскі- льки процесор оперує зі змінними, розміщеними у регістрах, набагато швидше, ніж з пам’яттю. Регістрова пам’ять, якщо вона є, може бути виділена лише для змінної типу int і покажчиків: register int Y; Специфікатори auto та register застосовуються лише для локальних змінних.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Частина мови: іменник (однина) |