1. Пробити, прокласти шлях через якусь перешкоду (заросли, сніг, хащі тощо).
2. Перен. Бути першовідкривачем, започаткувати щось нове, створити основу для подальшого розвитку (проторувати дорогу науці, мистецтву).
проторувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |