Значення
-
Стабільна елементарна частинка, що входить до складу атомного ядра, має позитивний електричний заряд, рівний за величиною заряду електрона, і є одним із основних носіїв сильної взаємодії; разом з нейтроном утворює нуклони.
-
Ядро атома найпростішого та найлегшого хімічного елемента — водню, що складається з одного протона (у найпоширенішому ізотопі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. протон, р. протона, д. протонові, з. протон, о. протоном, м. протоні, к. протоне
Походження слова (Етимологія)
Слово «протон» походить від грецького «πρῶτον» (перше), середнього роду від «πρῶτος» (перший, передній). Термін був запропонований англійським фізиком Ернестом Резерфордом у 1920 році для позначення позитивно зарядженої елементарної частинки атомного ядра. В українській мові це запозичення з англійської, як і в багатьох інших мовах.