протоколювати

[protokoljuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Складати протокол (офіційний документ) про хід обговорення якогось питання, засідання, судового процесу тощо, фіксуючи основні висновки, рішення чи події.

  2. Офіційно, з дотриманням встановленої форми, записувати, реєструвати якісь факти, дії чи порушення для надання їм юридичної сили (наприклад, протоколювати правопорушення, показання свідка).

  3. У технічних та комп’ютерних системах — автоматично фіксувати та зберігати послідовність подій, операцій або обміну даними (наприклад, протоколювати мережевий трафік, помилки програми).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я протоколюю, ти протоколюєш, він протоколює, ми протоколюємо, ви протоколюєте, вони протоколюють

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів