1. Складати протокол (офіційний документ) про хід обговорення якогось питання, засідання, судового процесу тощо, фіксуючи основні висновки, рішення чи події.
2. Офіційно, з дотриманням встановленої форми, записувати, реєструвати якісь факти, дії чи порушення для надання їм юридичної сили (наприклад, протоколювати правопорушення, показання свідка).
3. У технічних та комп’ютерних системах — автоматично фіксувати та зберігати послідовність подій, операцій або обміну даними (наприклад, протоколювати мережевий трафік, помилки програми).