протоієрей

Вищий священичий сан у православній та греко-католицькій церквах, що надається ієреям (священикам) як почесне відзначення за довголітнє та ревне служіння; відповідає сану протопресвітера в деяких інших церквах.

Особа, яка має цей сан; почесний титул старшого священика, настоятеля великого храму або керівника духовенства у певному регіоні (благочинний).

Приклади вживання

Приклад 1:
Приходить піп, протоієрей обновленської церкви, — старий геть і срібного хреста на груди почепив. Клопочеться про відкриття церкви.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |