Значення
-
Протодиякон — вищий дяконський сан у православній та греко-католицькій церквах, який зазвичай надається старшим або найбільш заслуженим дяконам кафедрального собору або особам, що несуть відповідальне служіння при патріарху чи митрополитові.
-
Протодиякон — почесне звання або титул дякона, що вказує на його старшинство серед інших дяконів у певній єпархії або помісній церкві, часто пов’язане з правом керувати низкою дяконів під час архієрейського богослужіння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. протодиякон, р. протодиякона, д. протодияконові, з. протодиякона, о. протодияконом, м. протодияконі, к. протодияконе