протодиякон

[protodɪjɑkon] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Протодиякон — вищий дяконський сан у православній та греко-католицькій церквах, який зазвичай надається старшим або найбільш заслуженим дяконам кафедрального собору або особам, що несуть відповідальне служіння при патріарху чи митрополитові.

  2. Протодиякон — почесне звання або титул дякона, що вказує на його старшинство серед інших дяконів у певній єпархії або помісній церкві, часто пов’язане з правом керувати низкою дяконів під час архієрейського богослужіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. протодиякон, р. протодиякона, д. протодияконові, з. протодиякона, о. протодияконом, м. протодияконі, к. протодияконе

Більше записів