протеїн

[protɛjin] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Органічна сполука з високомолекулярними азотовмісними природними полімерами, що складаються з амінокислот, є основною структурною та функціональною складовою клітин усіх живих організмів; білок.

  2. Харчова добавка або продукт харчування (зазвичай у вигляді порошку), що містить концентровані білки, які використовуються для спортивного харчування або дієтичного раціону.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. протеїн, р. протеїну, д. протеїнові, з. протеїн, о. протеїном, м. протеїні, к. протеїне

Походження слова (Етимологія)

Слово «протеїн» походить із західноєвропейських мов: німецької Protein, французької protéine, англійської protein. Ці слова утворені від латинського proteinum, яке ввів голландський хімік Г. Я. Мюльдер у 1838 році на основі грецького слова πρωτεῖον, що означає «перше місце», від грецького πρῶτος — «перший». Таким чином, протеїн — це «первинний» або «головний» білок.
Споріднені слова:амінокислота, фермент, пептид

Більше записів