Словник Української Мови
Буква
1. Висловлювати несхвалення, незгоду або заперечення щодо чого-небудь; робити протест.
2. Офіційно, часто в письмовій формі, заявляти про заперечення проти чого-небудь, вимагати скасування або зміни рішення, дії.
3. У фінансовій та комерційній практиці: відмовлятися сплатити векселя або чека через порушення умов договору, несплату тощо.
Приклад 1:
Тому-то кожний учений або поет, що знаходить у собі силу щиро працювати при нашому деспотичному ладі, а не йде протестувати й боротися проти того ладу, він своєю совісною працею просто освячує деспотизм та й скріпляє його. Бо хоч такий учений або поет сам мовчить і тихо собі працює оддалік од світу, так його ж мовчазна праця голосно ніби кричить перед цілим світом: «Сучасний лад зовсім не поганий!
— Тютюнник Григорій, “Вир”