1. Одна з основних гілок християнства, що виникла в результаті Реформації в Західній Європі у XVI столітті, спрямована на оновлення церкви та повернення до принципів раннього християнства, характеризується відмовою від верховенства Папи Римського, визнанням виключного авторитету Біблії (принцип Sola Scriptura), доктриною оправдання вірою (Sola Fide) та загальним священством віруючих.
2. Сукупність християнських церков, конфесій та релігійних об’єднань (наприклад, лютеранство, кальвінізм, англіканство, баптизм, методизм, п’ятидесятництво тощо), що належать до цієї гілки християнства та поділяють її основні принципи.
3. Система релігійних вірувань, доктрин, принципів та практик, характерних для протестантських церков.