Значення
-
Одна з трьох основних гілок християнства (поряд із католицтвом та православ’ям), що виникла в результаті Реформації в Західній Європі у XVI столітті, об’єднує численні церкви та течії, які відокремилися від Римо-католицької церкви, характеризується відмовою від верховенства Папи Римського, визнанням виключного авторитету Святого Писання (принцип Sola Scriptura), доктриною оправдання вірою (Sola Fide) та загальним священством віруючих.
-
Сукупність релігійних вірувань, доктрин, принципів та практик, характерних для протестантських церков і конфесій (наприклад, лютеранство, кальвінізм, англіканство, баптизм, методизм та інші).
-
(У розширеному значенні) Сукупність протестантських церков, конфесій та їхніх прихильників як релігійна спільнота або явище в суспільстві.
Правопис та відмінювання
н. протестантство, р. протестантства, д. протестантству, з. протестантство, о. протестантством, м. протестантстві, к. протестантство