1. Одна з трьох основних гілок християнства (поряд із католицтвом та православ’ям), що виникла в результаті Реформації в Західній Європі у XVI столітті, об’єднує численні церкви та течії, які відокремилися від Римо-католицької церкви, характеризується відмовою від верховенства Папи Римського, визнанням виключного авторитету Святого Писання (принцип Sola Scriptura), доктриною оправдання вірою (Sola Fide) та загальним священством віруючих.
2. Сукупність релігійних вірувань, доктрин, принципів та практик, характерних для протестантських церков і конфесій (наприклад, лютеранство, кальвінізм, англіканство, баптизм, методизм та інші).
3. (У розширеному значенні) Сукупність протестантських церков, конфесій та їхніх прихильників як релігійна спільнота або явище в суспільстві.