протаврувати

[protɑʋruʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (у палеографії) наносити тавро (клеймо, знак власності) на документ, рукопис або інший об’єкт, зазвичай з метою його офіційної реєстрації, засвідчення або закріплення права власності.

  2. (переносно, рідко) залишати помітний, характерний слід або ознаку на чомусь; наділяти певною яскравою характеристикою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я протаврую, ти протавруєш, він протаврує, ми протавруємо, ви протавруєте, вони протаврують

Більше записів