1. Який має високу духовну, інтелектуальну чи культурну розвиненість; освічений, мудрий, осягнений високими ідеями.
2. Який поширює знання, культуру, освіту; пов’язаний з просвітництвом (наприклад, про просвітлену діяльність).
3. У релігійно-філософському контексті (переважно східних вчень) — такий, що досяг вищого стану духовного пізнання істини, звільнився від невігластва та мирських прив’язаностей (наприклад, про Будду).