Словник Української Мови
Буква
1. Який має високу духовну, інтелектуальну чи культурну розвиненість; освічений, мудрий, осягнений високими ідеями.
2. Який поширює знання, культуру, освіту; пов’язаний з просвітництвом (наприклад, про просвітлену діяльність).
3. У релігійно-філософському контексті (переважно східних вчень) — такий, що досяг вищого стану духовного пізнання істини, звільнився від невігластва та мирських прив’язаностей (наприклад, про Будду).
Приклад 1:
Доповідь: «Слухати реґґей, вмирати під небом, вдихати запах трави» — Джон Пол Ощирко, Ямайка, вчитель анде- ґраунду, тричі просвітлений, вільний ботанік і музикоман. Доповідь: «Секс без київ, або Червона Шапочка на добрій дорозі» — Лайза Шейла Шалайзер, США, професор Йокна- патофського університету, голова ініціятиви «Розбуджені домогосподарки», нонфікшн-стар, нон-стоп-телевіжн- оріджінел-соуп-опер-продюсер («Нелегкий шлях Дебори Айскрім», донині 665 відтинків ефіру!).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”