просвічуваність

[prosʋit͡ʃuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням дієслова “просвічувати(ся)”; стан, коли щось просвічується, стає напівпрозорим або видимим наскрізь.

  2. (перен.) Внутрішня освіченість, духовна світлість, які виявляються у високу культуру, глибокі знання та благородство вчинків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. просвічуваність, р. просвічуваності, д. просвічуваності, з. просвічуваність, о. просвічуваністю, м. просвічуваності, к. просвічуваносте

Більше записів