просвічуваність

1. Властивість за значенням дієслова “просвічувати(ся)”; стан, коли щось просвічується, стає напівпрозорим або видимим наскрізь.

2. (перен.) Внутрішня освіченість, духовна світлість, які виявляються у високу культуру, глибокі знання та благородство вчинків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |