муруватий
[muruʋɑtɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Який має вигляд муру, нагадує мурувану кладку; зроблений з муру, кам’яний.
-
Покритий мурами, обнесений мурами; укріплений.
-
Перен. Суворий, непривітний, замкнутий (про вираз обличчя, погляд тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. муруватий, р. муруватого, д. муруватому, з. муруватого, о. муруватим, м. муруватім