Словник Української Мови
Буква
1. Розтягнути, витягнути в довжину або вшир, надати чомусь більшої протяжності.
2. Подати, передати щось, витягнувши руку або якийсь предмет уперед, назустріч комусь.
3. Перен. Надати, запропонувати допомогу, підтримку, послугу тощо.
4. Розмістити, розташувати щось у певному напрямку на якійсь відстані.
Приклад 1:
Він уже майже наздогнав Її — бо був певен, що то Вона, хоч і бачив лише зі спини, — він біг за Нею вже давно, та все не міг наздогнати, трава дедалі вищала, сичання — голоснішало, пахло плодами всіх дерев, зображених на сторінці, отже, він таки наздоганяв Її, щоб тільки спитати, та не дізнатися, щоб тільки глянути, та не побачити, щоб тільки руку простягнути, та не торкнутися, і він уже простягував руку з безмежно довгими пальцями, коли зненацька почув, 247 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ що його кличуть, що його ненастанно кличе голос інший, голос Адин, що його ім’я вимовлено вже десятки, а, може, й сотні разів. І коли це нарешті дійшло до нього, то він зупи нився, то все зупинилося, і щойно розгорнутий сад згорнувся у безконечно малу нікчемну крапку, останню крапку в кінці останнього речення вже неіснуючої Книги, ні, книги, бо знову і знову пробивалося до нього звідкись іззовні одним єдине слово: «Станіславе!» (26 ) ЛЯ-ЧІ9Ф: В останньому зі своїх послань хочу повідомити Монсинь йорові про таке: a) Уранці 10 березня я ввійшла до готельного покою Рес пондента і побачила його сплячим у ліжку, але в одязі включно з плащем.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Ноги простягнути!.. Так… Ось так і сидітимеш.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 3:
— “Червону”, — до бармена, з комiчно‑безрадно розкладеними руками: “Вона сказала — червону”, — i вже бармен сочиться, як спiлий персик, розлитим по лицю усмiхом спiвучастi й, наповняючи лямпки смолисто‑тягучою, мов розтоплений бурштин, рiдиною, переливає через верх, — о, свiт лю‑бить закоханих, бо лиш вони в тупiй монотонностi буднiв ще дають йому наздогад, що насправдi вiн iнак‑ший, лiпший, нiж звик про себе думати, що досить iно простягнути руку, крутонути контакт — i все довкола заграє, замерехтить барвистими скельцями з дитячого калейдоскопа, засмiється од повняви сил i пуститься в танок! — старенький вуличний фотограф на парковiй лавочцi, коло нього недвижною скiфською бабою тiтка в сукнянiй кацавейцi: “Сфотографiруйте оно моло‑дих!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”