1. Який мигтить, тобто світиться непостійно, короткими спалахами, що швидко змінюються; блимаючий.
2. Який швидко з’являється і зникає, миготливий; непомітний, ледь відчутний (переносно).
мигтючий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |