простудженість

1. Властивість за значенням прикметникапростуджений“; стан людини, яка пройшла через важкі випробування, страждання або глибокі емоційні переживання, що зробили її мудрішою, споглядальною або сповненою внутрішнього болю.

2. (У літературознавстві та культурології) Філософсько-етична категорія, що характеризує стан просвітленої свідомості, духовного пробудження та усвідомлення екзистенційних істин, часто набутий через страждання; ключова риса ряду персонажів української класичної літератури.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |