простоювати

1. Перебувати у стані бездіяльності, не використовуватися за призначенням (про механізми, машини, обладнання, транспорт тощо).

2. Бути незайнятим, не працювати, марно витрачати час (про людей або колектив).

3. Стояти без руху, перебувати на одному місці (про транспортні засоби).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |