простоювання

1. Стан бездіяльності, перебування у нерухомості або без використання (про механізми, машини, транспорт тощо).

2. Вимушена перерва у роботі, виробництві, спричинена організаційними або технічними причинами.

3. Перен. Бездіяльність, марнування часу, перебування у стані безцільного очікування або без праці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |