просторовий

1. Який стосується простору, пов’язаний із простором; що характеризує розташування або взаємне розміщення об’єктів у просторі.

2. Який займає значну площу або об’єм; розлогий, місткий.

3. У фізиці, техніці та математиці: що має відношення до просторових вимірів (довжини, ширини, висоти) або до розподілу в просторі.

Приклади вживання слова

просторовий

Приклад 1:
У 40-х роках учені розширили часовий і просторовий ареал археологічного дослідження Месопотамії. Вони почали розкопки на всій території країни та за її межами, виявили там сліди перебування найдавнішої людини.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Частина електронів між кат о- дом і анодом утворює електронну хмари н- ку (просторовий заряд), яка перешкоджає руху до анода електронів, які знову вилет і- ли з катода. Із збільшенням напруги aU електронна хмаринка поступово розсі ю- ється і струм aI зростає.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Це означає, що в ць ому випадку просторовий інтервал x ∆ , в як о- му замкнено об’єкт з хвильовими власт и- востями – фотон, дорівнює нескінченності. Іншими словами, при 0Px →∆ маємо ∞→x ∆ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”