1. Стосовний до взаємного розташування та організації елементів у просторі, що формує єдине ціле; пов’язаний з композиційною побудовою в тривимірному середовищі.
2. Характеризує архітектурні, художні або дизайнерські рішення, що стосуються об’ємно-просторової структури та взаємодії її компонентів.