1. Абстрактний іменник, що позначає властивість бути просторим, об’ємним, містким; наявність великого вільного простору, місця.
2. У мовознавстві — характеристика звуків мови, зокрема голосних, що утворюються з максимально розширеною порожниною рота; антонім до «вузькість».