просторікуватість

[prostorikuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість мовлення, що характеризується надмірним використанням просторічних слів і виразів; низький стиль мови, близький до грубої розмовної лексики.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. просторікуватість, р. просторікуватості, д. просторікуватості, з. просторікуватість, о. просторікуватістю, м. просторікуватості, к. просторікуватосте

Більше записів