Значення
-
Властивість за значенням прикметника “простопадний“; здатність викликати співчуття, жаль, милосердя через свою беззахисність, безталанність або приниженість.
-
(у літературознавстві) Естетична категорія, що характеризує образ або твір мистецтва, в якому зображено щось жалюгідне, принижене або зневажене, викликаючи у глядача або читача почуття співчуття та розуміння глибини людського падіння або страждання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. простопадність, р. простопадності, д. простопадності, з. простопадність, о. простопадністю, м. простопадності, к. простопадносте