1. Який має прості, прямі лінії; позбавлений складних криволінійних форм.
2. Перен. Прямолінійний, надто простий у мисленні, що не враховує нюансів і складності явищ; примітивний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який має прості, прямі лінії; позбавлений складних криволінійних форм.
2. Перен. Прямолінійний, надто простий у мисленні, що не враховує нюансів і складності явищ; примітивний.
Приклад 1:
Цей тайожник, цей примітивний і простолінійний хлопчина був чуткий, як вовк, як дикий, гордий, свободолюбивий горал. Подивився мерехтливими очима у саму душу і — відштовхнув: «Іди геть!
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”