1. Відкрито, щиро, без прихованих намірів або лукавства, виявляючи природну доброту та довірливість.
2. Наївно, без достатньої критичності, через надмірну довірливість і відсутність життєвого досвіду.
простодушно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Історія чиниться в ньому як простодушно-вигадлива казка і водночас як алгоритм певних суспільних і національних сил. У геополітичний ландшафт роману рельєфно вписалися різні національні стихії середньовічної Європи і Азії, та водночас картина історії у Вінграновського, сказати б, радісно-україно-центрична — при всьому незаздрісному відчутті її всесвітності.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прислівник () |