1. Який розстелений, пошитий, розкладений на поверхні (про килим, доріжку, покривало тощо).
2. Який має вигляд чогось розстеленого, розпростертого (про туман, хмари, рівнину тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який розстелений, пошитий, розкладений на поверхні (про килим, доріжку, покривало тощо).
2. Який має вигляд чогось розстеленого, розпростертого (про туман, хмари, рівнину тощо).
Приклад 1:
Ляшенко розклав пайки двома рядочками посеред камери на простелений чийсь рушник для загального огляду, а всі сиділи навколо й, витягуючи шиї, пильно розглядали ті пайки голодними, запаленими очима. Немовби це засідав спецтрибунал, що на спеціальній сесії мав от над тими пайками вершити суд.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”